ДОВІДКА

за результатами тематичного вивчення

стану роботи з формування економічної грамотності дітей середньо-старшого дошкільного віку

         Згідно з планом роботи ТЗДОЯС № 2 на 2024-2025 навчальний рік  було проведене тематичне вивчення стану роботи з формування економічної грамотності дітей середньо-старшого дошкільного віку

 Мета вивчення:

• визначення рівня ефективності педагогічної діяльності вихователів у процесі формування у дошкільників базових економічних знань, умінь та навичок, спрямованих на розвиток уявлення про працю, ресурси, фінансову культуру;
• перевірити наявність предметно-ігрового середовища для формування економічних знань;
• вивчити методи, прийоми та форми роботи вихователів, які використовуються для інтеграції економічної освіти в освітній процес;
• вивчити стану роботи з батьками щодо формування економічної грамотності в дошкільників

  Методи вивчення: спостереження, педагогічний аналіз, вивчення планування.

Об’єкт вивчення: діти усіх вікових груп

 Комісія у складі:

Директор – Надія Безкоровайна

вихователь-методист – Тетяна Подоляк

вихователь-методист з корекційної роботи – Тетяна Климюк

Вивчення було проведено за такими питаннями:

1. Планування (планування роботи з дітьми та батьками за І квартал)

Розвивальне предметно-ігрове середовище (наочність, дидактичні ігри…)

2. Форми роботи з економічного виховання (заняття, хвилинки-цікавинки, ігрова діяльність, дослідницька діяльність, використання відео-ресурсів)
3. Засоби формування соціально-фінансової компетентності (середній-старший дошкільний вік)
4. Робота з батьками

Виховання економічної культури в дошкільному віці є складовою соціального розвитку дитини, основи якого закладаються з раннього дитинства. Робота педагога починається з планування, що являється систематичним процесом визначення цілей, завдань, форм і методів роботи з дітьми та батьками, спрямоване на розвиток уявлень дітей про економічні явища.

За аналізом планів роботи за І квартал можна зробити висновок про використання вихователями  різноманітних форм роботи з вихованцями та їхніми батьками. В молодших групах, логопедичних №4,5,6, сурдогрупі №1 увага зверталася на спостереження на дослідницьку та ігрову діяльність, читання казок, перегляд мультфільмів. Вихователі середньої інклюзивної та логопедичних №2, 7 проводили роботу з економічного виховання через хвилинки-цікавинки, сюжетно-рольові ігри, дидактичні ігри та вправи. Робота з дітьми в  старшій інклюзивній групі, у логопедичних №1,3 проводилася через бесіди, ігри-заняття, настільно-друковані, рухливі ігри, розваги, ручну працю. Педагоги усіх груп широко використовували відео-ресурси. Належна робота проводилася із батьками вихованців.

Планування відповідало віковим особливостям дітей та враховувалися принципи:

• систематичності: регулярне включення економічних тем у повсякденне життя;
• доступності: використання простих і зрозумілих для дітей форм і методів;
• партнерства: участь батьків у вихованні.

2. У дошкільному віці економічна освіта здійснюється переважно через гру тому в групових створено розвивальне середовище, що сприяє формуванню відповідних економічних понять, стимулює пізнавальну активність і творчість дитини. Освітнє середовище груп насичене великою кількість різноманітних матеріалів для проведення сюжетно-рольових, настільно-друкованих та рухливих ігор. В логопедичних групах №1, 3,4,5,6,7 та сурдогрупі №1 створена можливість для легкої трансформації середовища для урізноманітнення ігрової діяльності.  В молодших, середній інклюзивних групах, логопедичні групі №2 всі матеріали доступні для самостійного використання дошкільниками.  В старшій інклюзивній групі дітьми використовуються матеріали, що нагадують реальні предмети (ігрові гроші, касовий апарат, муляжі).  

         Формування елементарних економічних понять у дошкільників є важливим аспектом їхнього загального розвитку. Це включає в себе економічну освіту та фінансову грамотність, які допомагають дітям зрозуміти основи економічних відносин і розвивати економічне мислення.

3. Економічне виховання дітей молодшого дошкільного віку спрямовувалося на розвиток уявлень про основні економічні процеси через практичну діяльність і гру. Так в другій молодшій інклюзивній групі вихователі використовували в роботі з дітьми казки «Збережи енергію! Зупини зміни клімату», відеоресурс мультфільм «Добре світло» і дослідницьку діяльність «Природнє світло?».

Враховуючи особливості дітей логопедичної групи №4 педагоги зосереджувалися  на ознайомленні дітей із найближчим оточенням через дослідницьку діяльність “Скільки води витече, поки миємо руки”, дидактичні ігри  “Поскладай одяг”(чистий, брудний одяг), пальчикову гру “А ми одяг поперем”.

В роботі з дітьми логопедичних груп №5,6, які мають психологічні, фізіологічні та інтелектуальні труднощі, застосовувалися сюжетно-рольові ігри “Магазин” «Супермаркет», рухливі ігри “Їдемо в гості”, «Зберемо врожай», опора також здійснювалася на співпрацю з батьками “Економічне виховання у дітей в сім’ї” (пам’ятка), «Миємо руки правильно» (інформаційна бюлетень про економне використанням води у побуті під час миття рук у садочку і вмиванні вдома).

         Для досягнення  кращих результатів у розумінні понять економічного виховання вихователі груп середньо-старшого дошкільного віку застосовували інтегрований підхід: поєднували освітню, ігрову та виховну діяльність, залучаючи різні ресурси і забезпечували партнерство між педагогами та батьками.  У логопедичні й групі №1 проводилися сюжетно-рольова гра «Сім’я», дидактична гра «Сортуємо сміття», хвилинки-цікавинки «Хочемо жити в чистому місті».  У логопедичній групі №2 дидактичні ігри «Чарівний мішечок», «Безкоштовно – за гроші», бесіди «Хочу-треба», «Для чого потрібні нам гроші».

         У роботі з економічного виховання  педагоги логопедичної група №3 використовували  відеоресурси («Дітям про гроші», «Що можна купити за гроші, а що - ні»), економічні хвилинки-цікавинки, під час яких діти дізнавалися навіщо потрібна реклама (жовтень), що таке акція (листопад) і заняття та ігрову діяльність «Професії дорослих».   Під час перебування в укритті, у ранкові чи вечірні години індивідуально чи підгрупово проводимо бесіди про працьовитість, ощадливість, ким мріють діти стати у майбутньому; бесіди за змістом українських народних казок.

         Вихователі логопедичної групи №7 розширювали знання дітей про економічні багатства української землі через гру-заняття «Я живу в Україні», вводили поняття «економіка» і «право», виховували пошану до людей різних професій; формували уявлення про те, що всяка праця почесна, важлива і необхідна на занятті «Правова академія гнома Економа». Під час дидактичної гри «Сімейні доходи і витрати» закріплювали знання дітей про сімейні доходи і витрати, співпрацюючи з батьками з цієї теми.

В середній інклюзивній групі робота з економічного прослідковувалася через трудову діяльність миття іграшок, прибирання в своїх індивідуальних шафках, осередку природи, збирання насіння з квітів (праця на прогулянці),  ігрову діяльність «Працьовиті малюки», самостійно художню діяльність «Професії-інструменти».

         Формування елементарних економічних понять дошкільників старшої інклюзивної групи відбувалося через ігрову діяльність (настільна гра «Ферма», сюжетно-рольова гра « Магазин») дослідницьку діяльність (досліди з водою « Досліджуємо воду», «Кругообіг води в природі»; досліди з ґрунтом «Досліджуємо ґрунт»), бесіди з соціально- фінансової компетентності («Бережи іграшки», « Я та гроші», «Я і моя сім'я») і заняття « Звідки беруться гроші?» ; «Наші потреби» ; « Праця людей».    

4. В дошкільному віці формування соціально-фінансової грамотності найефективніше відбувається у предметно- практичній, предметно-ігровій, комунікативній, господарсько-побутовій, пізнавальній діяльності дитини, у процесі організації різноманітних видів діяльності дітей, зокрема, ігор, художньої літератури, спілкування з дорослими, різних видів предметної діяльності.

В процесі формування соціально-фінансової грамотності діти оволодівають доступними їхньому віку елементарними економічними поняттями та навичками соціально-економічної поведінки; у них формуються моральні почуття та морально-економічні якості, необхідних для успішної економічної діяльності; з’являється інтерес до економічної сфери життя.

Звичайно, економічне виховання охоплює і базові знання про гроші, банк, обмін товарами, і це подається вихователями  на доступному для дітей рівні. Велике значення для формування фінансової грамотності мають інтерактивні технології які використовують наші педагоги:

• проведення відео заняття «Звідки беруться гроші?» (старша інклюзивна група), «Гном-економ» (логопедична група №3);
• питання пошукового характеру у грі-діалозі «Виховуємо ощадливість» (логопедична група №7);
• завдання із / фінансової грамотності «Плануємо бюджет» (логопедична група №2).

В нагоді вихователям стає і художня література. Зокрема широко використовуються казки «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Солом’яний бичок», «Троє поросят», «Колобок» для пояснення дітям економічних понять ( оплата праці, бюджет сім’ї), знайомі кожній дитині мультфільми (серії «Смішарики», присвячені фінансовій грамотності) та, звичайно ж, власна фантазія.

         Одним із найбільш ефективних засобів формування соціально- фінансової грамотності дітей середньо-старшого дошкільного віку є гра - як провідний вид діяльності, що забезпечує головні лінії психічного розвитку. Саме в грі дитина не лише закріплює та впроваджує отримані знання, наслідує форми суспільних відносин людей, а й поступово опановує моральні норми та починає керуватися ними у своїх стосунках із дорослими й іншими дітьми. Так на прогулянках діти  влаштовують ігри на природі, де валютою слугує березовий листок або травинка, вивчають рахунок і підвищують власну фінансову компетентність, разом вирішують складні питання. Через ігри дошкільники  заохочуються до самостійності та  використовують набуті знання, вміння і навички.

         У іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва та збуту готової продукції та багато іншого (економічна гра «Ранчо» (логопедична група №7), настільна гра «Ферма» (старша інклюзивна група), сюжетно-рольова гра «Магазин» (середня інклюзивна група)). Поєднання навчально ігрової та реальної діяльності найефективніше сприяють засвоєнню дошкільнятами складних економічних знань. Використання ігор, де діти можуть обирати, як витратити умовні ресурси, допомагає навчати раціональності та плануванню.

         Процес спілкування дітей один з одним і з дорослим у спільній ігровій діяльності супроводжується позитивними емоціями, що стимулює їхню пізнавальну активність, сприяє розвитку мислення. Поєднання навчально-ігрової та реальної діяльності найефективніше для засвоєння дошкільнятами складних економічних знань

5. Розвиток фінансової грамотності у дошкільнят – це спільна мета дитячого садка та батьків. Для її досягнення вихователі використовують різноманітні методи: від інформаційних бюлетенів і пам’яток до індивідуальних консультацій. Завдяки таким заходами батьки отримують необхідні знання та вміння, аби допомогти своїм дітям зрозуміти, як працюють гроші, що таке бюджет і чому важливо бути ощадливим. Спільними зусиллями ми формуємо у дітей фінансову культуру, яка стане в нагоді їм у майбутньому.

Протягом вересня -листопада вихователями були проведені, зокрема:

• пам’ятка «Формуйте у дітей розумні потреби» (логопедична група №1, жовтень);
• консультація “Як економити воду?” (логопедична група №4, жовтень)
• поради «Як навчити дитину ощадливості» (логопедична група №2, листопад)
• пам’ятка «Бережи енергію. Збережи Україну» (друга молодша інклюзивна група, листопад);
• консультація у Viber групі ««Економічна грамотність у дошкільному віці»» (логопедична група №7, жовтень);
• бесіда «Вчіть дітей заощадливості» (сурдогрупа, вересень)
• інформаційна брошура «Раціонально використовуємо воду» (логопедична група №6, вересень)
• консультація «Економічне виховання в сім'ї?» (старша інклюзивна група, жовтень)
• рекомендації «Економіка для дошкільнят та їх батьків» (середня інклюзивна група, листопад)
• пам’ятка «Економічне виховання у дітей в сім’ї» ( логопедична група №5, жовтень);
• консультація «Допоможіть дітям усвідомити вартість речей» (логопедична група №3, жовтень)

         Фінансова грамотність є важливою навичкою, яка повинна формуватися з раннього віку. В умовах сучасного світу, де фінансові інструменти стають все складнішими, розвиток фінансової грамотності у дітей дошкільного віку стає актуальним завданням. Тому це вимагає інтегрованого підходу, що включає використання дидактичних ігор, залучення батьків та створення сприятливого освітнього середовища.

         Поряд з позитивним досвідом роботи педагогів під час перевірки виявлені певні недоліки. Так деякі вихователі планують роботу з вивчення економічних базових понять не системно  без врахування послідовності ускладнень.  Мало звертається увага розуміння цінностей речей, бережливого ставлення до предметів найближчого оточення, що мають свою вартість. Водночас недостатньо уваги приділяють використанню наочності з метою збереження природних ресурсів. Умивальні кімнати потребують доповнення наочного матеріалу.

         Вивчення рівня сформованості базових економічних знань, умінь та навичок, спрямованих на розвиток уявлення про працю, ресурси, фінансову культуру виявило, що у дітей середнього та старшого дошкільного віку логопедичних груп недостатньо сформовані базові економічні поняття в силу їх фізіологічних особливостей та психологічних можливостей. Такі діти потребують багаторазового повторення та широкої наочності.

         На основі проведеного аналізу комісія вважає роботу ЗДОЯС №2 з питань формування економічної грамотності у дітей середнього та старшого дошкільного віку  задовільною. Проте у наступному навчальному році варто спрямувати освітню діяльність колективу на розвиток усіх складових освіти для сталого розвитку.

    З метою усунення недоліків, виявлених під час тематичної перевірки, рекомендовано:

• Вихователям усіх груп формувати у дітей розуміння цінності речей. Вчити дітей берегти іграшки, одяг, книги; пояснювати, що речі мають свою вартість і їх потрібно цінувати.

Протягом навчального року

• Вихователям середньої та старшої інклюзивних груп звернути уваги на послідовність вивчення  базових понять з поступовим  ускладненням  матеріалу.

Протягом навчального року

• Вихователям Свинтух Н., Кухаренко Л. (середня інклюзивна), Кравчук С., Боєчко І. (логопедична №1) інтегрувати ігри, спрямовані на ознайомлення дітей із поняттями "праця", "гроші", "обмін".

До кінця навчального року.

• Вихователям Залеські Г., Подоляк Т.(ІІ молодша інклюзивна група) , Костур Н., Федчук Т. (логопедична №2) організувати в групах тематичні зони з предметами, що символізують економічну діяльність: касовий апарат, іграшкові гроші.

До 1 лютого 2025 року

• Вихователям Венгер Г., Гуйда М. (логопедична №4), Ощіпко Г., Чечота О. (логопедична №7), Греля Р., Сава О. (логопедична №5) забезпечити умивальні кімнати наочністю про економію води.

До 1 січня 2025 року.