Комплексне  вивчення

освітньо-виховного процесу в сурдогрупі № 1 ТЗДОЯС № 2

         Згідно з планом роботи та графіком внутрішнього контролю закладу з 17.03.2025р. по 28.03.2025р. було проведено комплексне вивчення освітнього процесу в сурдогрупі № 1.

         Перевірку здійснювала комісія у складі:

Безкоровайна Н.І. – директор;

Климюк Т.М. – вихователь - методист з корекційної роботи;

Дмитерко Е.В. – сестра медична старша.

 

Питання  вивчення:

1. Ведення документації педагогами групи.
2. Створення умов для повноцінного, гармонійного розвитку дитини, емоційного комфорту малюків.
3. Організація освітнього процесу. Рівень знань, умінь та навичок за даний період.
4. Взаємозв’язок вчителя-дефектолога і вихователів  групи.
5. Співпраця з батьками.

 

1. У березні 2025 року здійснювалося комплексне вивчення сурдогрупи №1, під час якої була вивчена документація вихователів Медвідь Тетяни Анатоліївни, Пашковської Олени Збігневни та вчителя-дефектолога Вишневської Катерини Вишневської.

В групі в наявності книга обліку дітей, в якій є дані про батьків; журнал відвідування; книга щоденного планування освітньої діяльності; зошит взаємозв’язку сурдопедагога та вихователів групи; листок здоров`я дітей; картотека дидактичних ігор, методичних розробок.

Плануючи  свою  роботу,  педагоги враховують  вимоги Базового  компонента  дошкільної  освіти, Програми  розвитку  дітей дошкільного  віку  з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом, з КІ) за ред. К.Луцько,  завдань  і  змісту  заходів,  закладених  у  річному  плані  роботи  закладу.  Вихователі   спільно  складають  перспективне  планування.  На  основі  перспективного  плану педагоги  складають  календарне  планування  на  місяць  почергово,  де  зазначені  освітні  напрями,  комплекс  вправ  ранкової  гімнастики  та гімнастики пробудження (1 на місяць) з використанням фонетичної ритміки,  гартувальні  процедури.  Ведеться  робота  з  батьками:  заплановано групову консультацію, індивідуальні бесіди, пропонуються бюлетені, запрошуються батьки до участі в акціях.  В  другу  половину  дня  крім занять плануються  музичні  розваги,  самостійна  художня  діяльність,   ігрова  діяльність, індивідуальна робота. Вихователі до складання планів підходять творчо, враховуючи свій досвід та індивідуальні особливості кожної дитини. Зміст  формулюють  чітко  та  лаконічно.

Сурдопедагог Вишневська К.В.  у своїй книзі обліку дітей зазначає діагноз та номери протоколів засідань інклюзивного ресурсного центру про комплексне психолого-педагогічне вивчення розвитку дитини. На кожну дитину групи є копії аудіограми, індивідуальна та мовна картка розвитку. В книзі аналізу результативності корекційної роботи відмічені результати педагогічного обстеження дітей на початку та в середині навчального року з розвитку слухових навичок та фонетична картка кожної дитини. У вчителя-дефектолога в наявності перспективний план роботи та календарні плани роботи з розвитку мовлення, формування елементарних математичних уявлень, з розвитку слухового сприймання,  фонетичної ритміки і план індивідуальної роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови (помісячні).

Всі педагоги мають зошити підвищення фахового рівня, склали план самоосвіти, який співзвучний з одним із річних завдань закладу. Ділова документація педагогів групи ведеться вчасно, грамотно і акуратно. На період перевірки зауважень щодо ведення ділової документації не було.

2. В груповій кімнаті на час перевірки реорганізовано осередки групи длястворення більш комфортних умов перебування дошкільнят в приміщенні. В групі створюється розвивальне середовище завдяки поділу кімнати на центри діяльності: є навчальна та ігрова зони;в пізнавально-інтелектуальному осередку об’єднані куточок природи, національний куточок, куточок моделювання і конструювання, куточок сенсорного виховання. Куточок природи організовано таким чином, що в ньому ведеться спостереження та догляд за кімнатними рослинами, фіксуються зміни пір року, місяців, частин доби та стану погоди, в наявності малюнки і таблички. В національному куточку є лялька в національному одязі, зразки українського національного посуду, народна іграшка. Куточок моделювання і конструювання забезпечено наборами великих пластмасових та малих дерев’яних конструкторів. Фізкультурно-оздоровчий осередок представлений куточком фізичного виховання з наявним інвентарем (м’ячі, кеглі, скакалки, мішечки з піском, саморобні гантельки), а також необхідний матеріал з валеологічного виховання та БЖД, який використовується під час проведення тематичних тижнів. Добре обладнаний ігровий осередок з атрибутами до сюжетно-рольових ігор «Сім’я», «Лікарня», «Ферма», «Подорож», «Магазин». Відокремлене місце для художньо-естетичного осередку, в який увійшли куточок музичного виховання (наявні дитячі музичні інструменти, розробки музично-ритмічних вправ) та куточок образотворчості (достатньо кольорових олівців, розмальовки). Оновлений арт-куточок сприяє розвитку творчих здібностей у дошкільнят. Важливе місце належить мовленнєвому осередку, до якого увійшли куточок книжки, куточок театралізованої діяльності (з різними видами театрів: настільний, пальчиковий) з розробленими текстами для опрацювання діалогів, мовленнєві ігри «Поїзд», «Чия мама?», «Чий хвіст?», «Великий – маленький». В осередку саморегуляції діє куточок самообслуговування. Куточок усамітнення представлений диваном з кількома маленькими подушками. Доповнено куточком настрою, в якому підібрані картки різних емоцій та дзеркало для наслідування заданої емоції.

Групова відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Кожна дитина забезпечена індивідуальними меблями, постільною білизною, ковдрами, покривалами і рушниками.

Вихователями створені умови для повноцінного і різнобічного розвитку особистості дошкільнят: освітньо-розвивальне середовище забезпечене демонстраційним та роздатковим матеріалом, що зібрані у папки відповідно всіх тем з ознайомлення з довкіллям та словниковим матеріалом у вигляді табличок; навчальними посібниками, в т. ч. придбано «Містечко світлофора», «Будь обережним вдома та на вулиці», «Знай свої права, дитино» (з ОБЖД та основ правового виховання), вихователями власноруч виготовлено дидактичний посібник «Пори року», «Частини доби»,  оформлено папку з народознавства. Іграшками група забезпечена завдяки батькам. Є в групі атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор: «Сім`я», «Лікарня», «Водії», «Перукарня», «Будівництво», «Магазин», розроблені діалоги та репліки для кожної з них. В наявності спортивний інвентар та шапочки до рухливих ігор «Зайці і вовк», «Миші в коморі», «Пташки», «У ведмедя у бору» та ін.

         У вихователів достатньо навчального приладдя та інструментарію для проведення занять з образотворчо-мистецької діяльності та конструювання.

Дітям прищеплюються всі необхідні за віком навички особистої гігієни, виховується самостійність в самообслуговуванні, під час чергувань розвиваються навички господарсько-побутової праці та праці на ділянці, формується вміння спільної трудової діяльності. Для занять з праці та інших видів трудової діяльності є необхідний інвентар та обладнання: палички для розпушування землі, лопатки, лійки, щітки для очищення листків від пилу, клейонки, фартушки.

У роботі педагоги чітко дотримуються розпорядку дня, створені умови, що повністю відповідають санітарно-гігієнічним вимогам: здійснюється комплекс гартувальних заходів з використанням повітря, сонця, води. Регулярно проводиться ранкова та гігієнічна гімнастика з використанням фонетичної ритміки, прогулянки.

Аналіз відвіданих режимних моментів показав, що вихователі групи привчають дітей до акуратності та правильного застосування столових приборів, навчають самостійно стежити за чистотою рук, привчають відповідально ставитися до свого здоров`я.

Простір групи використовується таким чином, щоб діти мали можливість діяти як підгрупово, так і індивідуально, їм забезпечено оптимальний руховий режим. Предметно-просторове середовище понукає дітей до гри, праці. Варто більше уваги приділити формуванню пізнавальної активності за допомогою практичної, дослідницької діяльності, довготривалих спостережень.

Сурдокабінет невеликий, в якому влітку 2023 року зроблено ремонт та у 2024 році придбані меблі. Кабінет вчителя-дефектолога забезпечений необхідним обладнанням для здійснення корекційно-компенсаторної роботи. В кабінеті є іграшки, демонстраційний та роздатковий матеріал, навчальні та розвиваючі ігри, серед яких багато виготовлено педагогом власноруч. Вся наочність адаптована для дошкільнят з порушеннями слуху. Вишневською К.В. зібраний багатий лексичний матеріал, передбачений вимогами програми. Також оформленні папки з ФЕМУ  по кожному з розділів. Сурдопедагог укомплектувала папки з матеріалом для постановки кожного звука. Катерина Володимирівна постійно цікавиться новинками методичної та фахової літератури. За останній період нею придбано навчальні посібники «Слухайте шуми. Зима.», «Слухайте шуми. Весна.» та музичні інструменти для розвитку слухового сприймання, посібник «Перші слова» (2 частини) для запуску мови, «Склади слово» для збагачення та активізації словника.

Дошкільники мають можливість відвідувати сенсорну та ресурсну кімнати (по вівторках і п’ятницях), де діти отримують різноманітний сенсорний досвід, знімають емоційну напругу та заспокоюють нервову систему. З ними працюють практичні психологи закладу Оксана Хомик та Юлія Іванечко, які також надають консультації вихователям групи з приводу індивідуальних особливостей психологічного розвитку їхніх вихованців та врахування потенційних можливостей і зони найближчого розвитку кожної дитини.

3. Списковий склад групи  -- 7 дітей  віком 4-7 років.  В усіх вихованців спостерігається порушення слухової функції, з них  у 2 дошкільників – приглухуватість, в  5 – глухота, відвідували в даний період шестеро дошкільнят. 4 дитини мають ІV рівень в освітньому процесі, 3 дітей – ІІІ рівень.

         Пізнавальний розвиток малюків здійснюється в руслі системного підходу і згідно вимог Програми розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слуху"(глухі, зі зниженим слухом, з КІ) за ред. К.Луцько. Вихователі Медвідь Т.А. і Пашковська О.З. дотримуються  підгрупові та індивідуальні заняття з дошкільнятами в першу половину дня і групові заняття - в другу половину дня.

Діти групи знають та реагують на  своє ім’я, імена педагогів групи, мають поняття про сім`ю, називають членів родини з опорою на жести, розрізняють різні види транспорту, більшість дітей володіють знаннями про сенсорні еталони.

У процесі перевірки було переглянуто заняття з пізнання довкілля: «Свійські птахи та їх потомство»  і «Перші весняні квіти»; образотворчої діяльності, музичного виховання, праці, ігрової діяльності, режимні моменти.

Розглядаючи разом з вихователем Оленою Збігневною тему «Свійські  птахи» (17-21.03.2025р.)  діти порівнювали іграшкові фігурки свійських птахів з їх зображеннями, визначали місце їх проживання, відшукували їхнє потомство, вчилися класифікувати та узагальнювати. Дошкільники вправно маніпулюють роздатковим матеріалом, добре володіють жестами, звуконаслідують крику тварин, з допомогою педагога підкладають таблички до зображень, дактилюють слова, фрази, наближено промовляючи їх. Для розвитку психічних процесів та формування мовлення Олена Збігневна використовувала тематичні сюжетні картинки, з допомогою яких діти викладали послідовність подій.

Тема закріплювалася у різних видах організованої навчальної діяльності. Так, під час дидактичної гри «Чарівний мішечок» (18.03.2025р.) дошкільники мали змогу закріплювати знання про свійських птахів: розрізняли їх за зовнішніми ознаками, називали усно-дактильно.

На занятті з ліплення «Курча» (17.03.2025р.) діти мали змогу закріпити будову птаха. Діти володіють прийомами скочування, прищипування, притискання; володіють стекою. Олена Збігневна виховувала у дітей спостережливість, охайність, розвивала дрібну моторику.

Під час аплікації за аналогічною темою (19.03.2025р.) дошкільники працювали в нетрадиційній техніці з використанням ватних дисків. Вихователь навчала дітей орієнтуватися на площині, користуватися ножицями (розрізати диск навпіл), наносити клей на всю поверхню деталі, зайвий клей прибирати за допомогою серветки. Діти старанно виконували роботу за зразком, розмальовували «курчат» жовтою фарбою.

На занятті з малювання «Курчатко» (20.03.2025р.) діти оволодівали технікою малювання зім’ятим папером. Самостійно домальовували дзьоб і лапи, засвоюючи будову птаха.

У сюжетно-рольовій грі «До бабусі в гості» (19.03.2025р.) навчалися роз приділяти ролі. Вихованці активно звуконаслідували птахів, відтворювали дії дорослих. Педагог закріплювала не лише назви свійських птахів, а й обладнання, з допомогою якого можна малювати, виховувала повагу до старших, турботливе ставлення до тварин.

На заняттях з пізнання довкілля вихователь Медвідь Т.А. з дошкільниками закріплювала знання з теми  «Перші весняні квіти» (24-28.03.2025р.): діти ознайомлювалися з назвами перших весняних квітів, підбирали таблички до предметних картинок, порівнювали їх за кольором, величиною, місцем, де ростуть. За допомогою жестів вони називали пору року, визначали стан погоди.

Ця тема прослідковувалась у дидактичній грі «Відгадай квітку» (25.03.2025р.), під час якої діти мали змогу співвідносити зображення квітки та її основні ознаки кольору, форми, величини.

На занятті з аплікації «Кольорова веселка» (26.03.2025р.) дошкільники продовжували закріплювати сенсорні еталони. Тетяна Анатоліївна враховувала вік дітей та сформованість навичок, тому старші дошкільники вчилися вирізати смужки з кольорового паперу, а молодші – акуратно наклеювати заготовки.

Під час заняття з малювання «Весняна квітка» (27.03.2025р.)  діти продовжували засвоювати назви весняних квітів та пізнавати як можна їх зобразити за допомогою техніки штампування з використанням пухирчатої плівки.

У підготовці до сюжетно-рольової гри «Магазин квітів» діти навчалися відбирати необхідні атрибути, виготовляти необхідний асортимент товарів. Через гру діти засвоювали навички соціальної взаємодії, комунікації, культури поведінки в громадських місцях. Тетяна Анатоліївна залучала дітей до контакту один з одним з використанням фраз вітання, прохання та прощання. Діти активно брали участь у розподілі ролей, у виборі атрибутів, жестами і дактильно вели діалог з 2-3 речень, гралися дружно, доброзичливо відносилися один до одного. Для діалогу використовувалися як жести, так і таблички, дактилювання назв квітів під час їх вибору.

Робота з розвитку мовлення здійснюється у різних видах діяльності: в ігровій, трудовій, художній. Під час проведення режимних моментів педагоги спілкуються з кожною дитиною, пояснюють дію, називають предмети та їх призначення, спонукають дітей повідомити про свою дію ("Я мию руки", "Я їм суп і хліб" і т.п.)

Особлива увага–ігровій діяльності. Це–рухливі ігри: "Цуценята і кошенята", "Жабки", "Хто перший до прапорця" з використанням наголівників, розприділенням ролей, простим словесним наповненням. Дошкільнята люблять дидактичні гри «Чарівний мішечок», «Пори року», «Чия мама?», «Веселка»,  мозаїку.

Прослідковується чітка система підготовки до ігрової діяльності: спостереження, дидактичні ігри, розгляд ілюстрацій, заняття різного змістового спрямування. На жаль, в зв’язку з воєнним станом екскурсії, які є дієвим методом, не проводяться.  

Спостерігаючи за ігровою діяльністю, слід зазначити, що діти вміють гратися самостійно, спілкуючись під час гри в основному жестами та  мімікою («В гості до бабусі», «Магазин квітів»)

         Під час організації образотворчо-мистецької діяльності з дошкільниками педагоги  виховують у них емоційне ставлення до навколишньої дійсності, забезпечують розуміння послідовності виготовлення виробів.

У дітей сформований інтерес до зображувальної діяльності. Дітям подобається використовувати під час малювання нетрадиційні техніки. Вихователі знайомили своїх вихованців з штампуванням за допомогою зім’ятого паперу («Курчатко») та пухирчатої плівки («Весняна квітка»). На заняттях з аплікації дошкільники вміють викладати і наклеювати нескладні елементи-заготовки за зразком, користуватися ножицями, розрізаючи навпіл («Кольорова веселка», «Курчата»). Під час ліплення виробів малюки використовують прийоми розкочування прямими та коловими рухами, прищипування та притискання, користуються стекою, ділячи грудку пластиліну на дві частини («Лялька-неваляйка», «Курча»). Конструюючи «Паркан для півника», вони підбирають цеглини з будівельного матеріалу за величиною, ставлячи їх на ребро і щільно прикладаючи одна до одної.

Заняття з фізичного розвитку вихователі планують відповідно до розкладу в  ІІ половину дня, використовуючи методичні рекомендації Вільчковського та елементи ігрових дійств за методикою М.Єфименка. Під час занять у фізкультурній залі педагоги дотримуються техніки безпеки для запобігання дитячого травматизму. Проте, вихователі під час виконання загально-розвивальних вправ не використовують фонетичної ритміки, яку можна поєднувати також з бігом, стрибками, вправами з кочення, кидання, ловіння та з рівноваги.

Проводиться робота і на музичних заняттях. Музичний керівник Лілія Мединська в основному  навчає виконувати рухи відповідно до характеру звучання твору: швидко-повільно, формувала навички відтворення ритмів на основі зразка педагога та слухо-зорового сприймання музики (плескання в долоні, по колінах, тупотіння). Під час виконання танцювальних рухів діти плавно махали руками вгору-вниз, вправо-вліво, кружляли на пальчиках, робили «пружинку», «каблучок». 

Проте необхідно враховувати особливості дітей з порушеннями слуху та більше уваги приділяти розвитку мовного дихання шляхом протяжного вимовляння голосних (А, О, У, Е, І), складів (ПІ, ЛЯ) на одному видоху, формувати навички зміни висоти голосу відповідно до звучання фортепіано і емоційно-образних рухів, тобто впроваджувати музичні фонетичні та логоритмічні вправи; розвивати слухове сприймання за допомогою вправ біля інструменту із включенням тактильно-вібраційного сприймання. Звернути також  увагу на музично-дидактичну гру, яка є джерелом розвитку емоцій та сприяє формуванню емоційної виразності рухів. Посилити індивідуальну роботу з розвитку слухового сприймання мовних і немовних звуків.

Корекційно-компенсаторна робота вчителя-дефектолога Вишневської К.В. спрямована:

-- на розвиток мовних здібностей - сенсорної основи сприймання жестової та словесної мови,

-- на формування різних видів мовленнєвої діяльності у відповідності із завданнями мовної комунікації,

-- на збагачення словника дошкільнят через відпрацювання змісту ключових тем та мовного матеріалу, передбачених програмою,

-- на застосування мовного матеріалу та мовленнєвих умінь у спілкуванні.

      Згідно вимогам програми корекційна робота проводиться Вишневською К.В. на групових і підгрупових заняттях з розвитку мовлення та комунікативної діяльності, формування елементарних математичних і сенсорних уявлень та предметно аналітико-синтетичної діяльності, розвитку слухового сприймання та фонетичної ритміки, в індивідуальній роботі з дітьми з розвитку слухового сприймання та формування звуковимови.

      Сурдопедагог ретельно готується до занять: чітко визначає мовленнєві завдання, продумуючи методи і прийоми, необхідні для засвоєння дошкільнятами програмових вимог; підбирає наочний матеріал.

      Свою роботу сурдопедагог планує і проводить, спираючись на білінгвальний принцип навчання (Дмитро Я., Ерік Ж., Іра С.). З Євою П. і Настею С. -- використовує усний метод навчання.

Заняття з розвитку мовлення проводяться згідно тематичного принципу: теми визначаються програмою та попереднім опрацюванням дітьми словника з вихователями на заняттях з ознайомлення з довкіллям.

Під час опрацювання теми «Весна» (24.03.2025р.), учитель-дефектолог працює над формуванням у дошкільників умінь та навичок спілкування та оволодінням діалогічного мовлення за допомогою української жестової мови (УЖМ). За допомогою бесіди соціально-побутового характеру діти визначали стан погоди та пору року. Педагог спонукає усіх дітей групи до вербального промовляння, наслідування діям учителя (з Настею С., Іриною С., Євою П., Еріком Ж.), привчає дітей орієнтуватися на опорні звуки. Основною метою заняття була робота над текстом (вивчення вірша про весну). Сурдопедагог, опираючись на мнемо таблиці, читала вірш за допомогою УЖМ. У ході заняття використовувала спряжене мовлення з використанням як жестової мови, так і фоноритміки, яка сприяла чіткості вимови слів. Катерина Володимирівна працює над збагаченням словника та його граматичним оформленням через узгоження прикметників з іменниками у роді та числі. У роботі над реченнями було застосовано методику художньо-прикладної діяльності (схематичне малювання). Дошкільники читали усно-дактильно речення з таблички і робили відповідний малюнок. Усне мовлення дітей сформоване на початковому рівні. Вихованці групи вміють співвідносити жест – малюнок – слово, дактилювати, наближено промовляти, орієнтуючись на опорні звуки, розуміють часто вживані прості висловлювання.

Майже усі діти групи  дактилюють запропонований  мовний матеріал з табличок і за словами-табличками відшуковують таблички з друкованими словами. Усне мовлення дітей сурдогрупи сформоване на початковому рівні. Практично усі діти групи  у спілкуванні використовує УЖМ і дактиль, 1 дитина використовує звуковигуки, лепетні слова, усічену вимову слів, короткі фрази.

На заняттях з розвитку математичних і сенсорних уявлень (20.03.2025р.) вивчали геометричні фігури: за допомогою ЛЕГО-конструктора визначали основні ознаки  квадрата і прямокутника. Діти на достатньому рівні оволоділи навичками впорядкування за величиною,розташуванням у просторі, лічбою в межах 5.

Та недостатня увага приділяється орієнтуванню старших дошкільників на площині, що успішно можна поєднати з роботою в зошиті під час підготовки руки до письма.

Весь мовний матеріал, що вивчається на заняттях з розвитку мови та мовлення, закріплюється на заняттях з розвитку слухового сприймання. Так на під груповому занятті з розвитку слухомовних навичок «Подорож до весняного лісу» (21.03.2025р.) діти вправлялися у впізнаванні та розрізненні немовленнєвих звуків природничого змісту з використанням аудіо та відео записів гри «Слухай і шуми», відбивали за зразком складоритми слів та сприймали їх слухо-зорово і на слух. Потрібно більше уваги приділяти цьому виду роботи.

На занятті з фонетичної ритміки (20.03.2025р.) закріплювалася вимова звука [Ф] у мовленні з використанням методики психогімнастики, мовно-рухових ігор, кінезіологічних вправ.  Увага дітей втримувалася за рахунок загальної сюжетної лінії.

Вихованці групи вчаться плавної суцільної вимови двоскладових та трискладових слів, розрізняють темп, гучність і кількість звучань у межах 3. З усіма дошкільниками працює над розрізненням найчастіше вживаних та знайомих в граматичному оформленні фраз з різних розділів програми (з  індивідуальними слуховими апаратами). З Євою П. робота ведеться без слухового апарату.  Свої вимовні навички голосних, приголосних вони закріплюють під час фонетичної ритміки, на заняттях у вихователя, музичного керівника. Це стосується також розвитку моторики артикуляційного апарату та створенню сприятливого режиму для розвитку словесної пам’яті та власного мовлення. Проте рівень сформованості умінь і навичок з цього напряму залежить і від стану слуху кожної дитини, і від наявності слухових апаратів.

         Завдання перспективного плану  вчителем-дефектологом Вишневською К.В. вирішуються в повному обсязі. Заняття проводяться систематично, матеріал викладається у доступній для дітей формі, з урахуванням індивідуальних особливостей, з використанням різноманітного наочного матеріалу та багаторазового повторення і закріплення лексики. Навчальний матеріал засвоєний дітьми  згідно їх інтелектуального розвитку та індивідуальних можливостей сприймання.

4.Учитель-дефектолог тісно співпрацює з вихователями групи, тому мовленнєві та математичні завдання успішно реалізовуються в усіх режимних моментах.

      Педагоги спільно обговорюють вибір тем та словник для кожної, продумують використання лексики впродовж усього дня, в індивідуальному ситуативному мовленні з дошкільниками. Сурдопедагог розробляє на місяць фонетичну ритміку, яку в ІІ половину дня використовують вихователі. Ведеться зошит взаємозв’язку між сурдопедагогом і вихователями групи, в якому фіксуються лексичні теми і словник до них на місяць, фонетична ритміка, завдання сурдопедагога для індивідуальної роботи з дітьми впродовж тижня і відмітка про роботу вихователів.

5.Вихователі Медвідь Т.А. і Пашковська О.З. використовують різні форми та методи роботи з батьками: бесіди,консультування, батьківські збори, анкетування, участь в святах і розвагах. На даний час батьківський куточок не діє в зв’язку з обмеженнями їх доступу до роздягальні (воєнний стан). Томуінформація про розпорядок дня, заняття, меню, санбюлетні, пам’ятки, правила для батьків та групові консультації надаються з використанням інтернет-ресурсу.

Для батьків через групу у вайбері систематично працює виставка дитячих робіт зображувальної діяльності, щоб вони мали змогу ознайомитися з програмовими вимогами та вміннями і навичками своїх малюків.

Батьки беруть активну участь у створенні комфортних умов для своїх дітей, завдяки батькам група забезпечена іграшками в достатній кількості.

У період 17-28 березня вихователі через вайбер-групу провели «Інструктаж для батьків з ОБЖД у весняний період»; поширили відео-уроки (затвердженні УТОГ) як правильно користуватися українською жестовою мовою. Батьків Єви П. педагоги консультували про підготовку доньки до школи.

27 березня батьки разом з своїми дітьми відвідали театралізоване дійство за мотивами української народної казки «Пан Коцький», підготовленими силами педагогів закладу.

           Сурдопедагог Вишневська К.В. контакт з батьками вихованців підтримує як через консультації, бесіди, так і через зошити індивідуальної роботи з розвитку мови та мовлення і навчання грамоти. Батьки отримують від учителя-дефектолога рекомендації як працювати з дитиною вдома та індивідуальні завдання на вихідні дні.

 

Стан освітньо-виховної роботи педагогів Медвідь Т.А., Пашковської О.З., Вишневської К.В. з дітьми сурдогрупи №1 вважати задовільним:

-  в групі створені необхідні умови для розвитку дітей;

- через різноманітні види діяльності (ігрову, рухову, природничу, предметну, художню, сенсорно-пізнавальну, мовленнєву) у дошкільників формується життєва компетентність;

- педагоги групи дотримуються здоров’язбережувальної концепції у вихованні дітей;

-  колектив групи працює злагоджено, відповідально.

Рекомендовано:

1. Вихователям Медвідь Т.А. та Пашковській О.З. в організації предметно-ігрового середовища забезпечувати набуття дітьми досвіду через практичну творчу діяльність, пов’язану з їхнім побутом та подальшої соціалізації в житті.
2. Вихователям Медвідь Т.А. та Пашковській О.З. більше уваги приділити використанню нетрадиційного обладнання з фізичної культури на прогулянці.
3. Музичному керівнику Мединській Л.Б.. використовувати у своїй роботі з дошкільниками з порушеннями слуху музичні логоритмічні вправи на фронтальних заняттях та більше уваги в індивідуальній роботі приділяти слуховому сприйманню немовних і мовних звуків, розвитку мовного дихання та просодики .
4. Педагогам групи продовжувати роботу в зошитах в клітинку для навчання дітей орієнтуватися на площині паперу та розвитку графомоторики.

 

Матеріали комплексного вивчення стану  освітньо-виховної роботи                      в сурдогрупі №1 узагальнила Климюк Т.М.

Ознайомлені: